|
Я впiзнала свiй смуток, Сем. Так раптово, так зненацька, i зрозумiти не можу, як могла я так довго не приймати те, що побачила. А може його не було нiколи, можливо вiн народився вiд того океану, котрий лiг на мене, сповнивши єство своєю нестерпною брудною важкiстю, притиснувши легенi до хребта. Можливо вiн - це лише образ зiтканий свiдомiстю, котра хотiла жити, але, котрiй забракло кисню для того, щоб бачити свiт справжнiм. |