1. * (abramova.vera.nikolaevna@mail.ru) 2012/10/20 20:01
[ответить]
Грустно, а всё от безысходности.
2. * (kalinin_a55@mail.ru) 2012/10/20 20:12
[ответить]
Жалисно, но любо, Богдан!
Добре, правдиво.
С уважением, А.К.
3. * (tulili@yandex.ru) 2012/10/20 20:13
[ответить]
Богдан, привет. Я поняла без переводчика!
4. * (Guginot32@i.ua) 2012/10/21 02:08
[ответить]
>>1.Абрамова Вера Николаевна
>Грустно, а всё от безысходности.
Безысходность это самое хуже, что может случиться...
5. * (Guginot32@i.ua) 2012/10/21 02:09
[ответить]
>>2.К.А.А
>Жалисно, но любо, Богдан!
>Добре, правдиво.
>С уважением, А.К.
Спасибо Андрей!
Не знаю почему но мне эта тема почему-то важна и близка...
6. (othernik@gmail.com) 2013/07/18 23:35
[ответить]
"завітні" - русизм, в укр. мові такого слова немає. "нанівець" необхідно писати разом. тому краще:
>Заповітні її мрії
>Зовсім звелись нанівець.
"на спеці" не зовсім коректно, "щодня" необхідн описати разом; краще:
>I у спеку, й на морозі
>Там вона там щодня живе
тут - мабуть - пропущено прийменники (виділено)
>Утопилася б у морі
>Утопилася б в вині
і цю стрічку варто подати у наступній редакції:
>Куди вітер їй повіє
з повагою і найщирішими побажаннями,
Володимир
7. * (Guginot32@i.ua) 2013/08/05 12:36
[ответить]
>>6.Блик
>з повагою і найщирішими побажаннями,
>Володимир
Володимире, доброго дня!
З усім погоджуюсь, все виправив!
Дякую, що знайшли час прочитати і опрацювати мій вірш, мені це дуже приємно.
З повагою, Богдан
8. * (volkovavolya@mail.ru) 2013/08/05 12:48
[ответить]
Богдан, неужели так всё было плохо! Как раньше люди отвлекалить от беды - работой! Работа была везде - и дома, и на огороде, и в поле, и по хозяйству, скотина опять же! Каждому - кусочек сердца, заботы, так и заговаривали себе нервные срывы. А животные - это вообще, и собеседники, и друзья. Это я ещё родню, соседей, кумов не упоминаю. Уныние считалось грехом. Люди часто молились и искренно. Ходили в церковь к исповеди, жили честно и по-совести. Поверь, жили веселее и интереснее, чем сейчас, хотя ни телевизора ни радио не было. Судьба бывала жестока со многими, но люди были крепче, мало было самоубийц, больше конокрадов. Очень хорошие и красивые у тебя стихи, только так тяжко бывало временами, не всегда. Хорошего было больше!
9. * (Guginot32@i.ua) 2013/08/05 13:27
[ответить]
>>8.Волкова Ольга Константиновна
>Богдан, неужели так всё было плохо! Как раньше люди отвлекалить от беды - работой! Работа была везде - и дома, и на огороде, и в поле, и по хозяйству, скотина опять же! Каждому - кусочек сердца, заботы, так и заговаривали себе нервные срывы. А животные - это вообще, и собеседники, и друзья. Это я ещё родню, соседей, кумов не упоминаю. Уныние считалось грехом. Люди часто молились и искренно. Ходили в церковь к исповеди, жили честно и по-совести. Поверь, жили веселее и интереснее, чем сейчас, хотя ни телевизора ни радио не было. Судьба бывала жестока со многими, но люди были крепче, мало было самоубийц, больше конокрадов. Очень хорошие и красивые у тебя стихи, только так тяжко бывало временами, не всегда. Хорошего было больше!
Ніхто ж не каже, що так було завжди, але так було, и є... А ще не у всіх є рідні і друзі, не всім щастить в житті. Напевно справа в тому, що люди зараз стали дуже самодостатніми та автономними, їм здається, що їм ніхто не потрібен, але у них в серці виникає порожнеча, яку вони стараються заповнити матеріальними речами, але духовне важко лікувати тілесним, а матеріальним ще важче, через це і виникає жадібність і всіх її проявах. А ще більша проблема в тому, що спостерігається ефект доміно: байдужість тягне за собою байдужість, жорстокість - жорстокість, і так далі, і все менше людей намагається цьому протистояти. А віра, напевне зараз її взагалі немає... Можливо повинен відбутись коллапс, чи катастрофа біблійних маштабів, щоб щось змінилось, як це не сумно, але це один з найбільш дієвиших методів, інакше тільки неминуча деградація...
10. * (volkovavolya@mail.ru) 2013/08/06 12:29
[ответить]
>>9.Джекил И Хайд
>>>8.Волкова Ольга Константиновна
Да, это наша общая беда. Успехов и счастья, Богдан!